Юристи нашої фірми вели справу, в якій захищали права та інтереси фізичної особи, права якої були порушені незаконним встановлення перегородок власниками сусідніх приміщень в житловому будинку. В досудовому порядку шляхом переговорів конфлікт вирішити не вдалося. Ведення справи супроводжувалося перепонами, адже по-перше, встановлення перегородок відбулося власниками сусідніх приміщень до прийняття нежилих приміщень в експлуатацію, тобто, фактично, власники приміщень, що розташовані на першому поверсі житлового будинку після закінчення будівництва у тамбурі змонтували перегородки, які повністю перекрили прохід на сходи, що вели на другий поверх, де і було розташовано приміщення нашого клієнта. На момент обстеження приміщення державною приймальною комісією перегородка ВЖЕ була збудована. Проте, незрозуміло, як члени комісії обстежували приміщення, адже, як зазначено в акті, комісії було надано, зокрема, затверджену проектну документацію, і не звернути увагу на те, що фактично збудоване приміщення відрізняється від того, що було передбачено проектом, неможливо. Як наслідок, власник приміщення на другому поверсі, де розташована фірма, працівники, клієнти та треті особи, були змушені входити до приміщення через евакуаційний вихід, користування яким було призначено лише у надзвичайних обставинах. По-друге, попередній власник нежитлового приміщення, розташованого на другому поверсі, у 2008-му році вже звертався до суду із позовом до тих самих сторін, проте, суди апеляційної та касаційної інстанцій позов не задовольнили, зазначивши, що ці перегородки є власністю осіб, яким належать приміщення на першому поверсі. За захистом прав та інтересів свого клієнта в жовтні 2014-го року ми звернулися до Святошинського районного суду м. Києва із позовом про зобов’язання усунути перешкоди в користуванні приміщенням. У позові було зазначено, що порушення прав позивача полягає в тому, що останній позбавлений можливості вільно, на свій розсуд користуватися належним йому майном: вільно проходити до свого приміщення через вхід, який передбачено для нежилих (офісних) приміщень. В межах цивільного провадження за клопотанням представників позивача було проведено судову будівельно-технічної експертизу, з якої вбачається, що встановлення цегляних перегородок проведено незаконно та з порушенням вимог державних будівельних норм. Так, у висновку експерта зазначено, що станом на час проведення обстеження цегляні перегородки та дверні прорізи при входах до нежитлових приміщень (першого поверху) не відповідають наданій для дослідження робочій документації. Розташування цегляних перегородок при входах до груп нежитлових приміщень на першому поверсі в зазначеному будинку не відповідає вимогам державних будівельних норм. За клопотаннями представників позивача судом також було витребувано матеріали інвентаризаційної справи житлового будинку у БТІ для порівняння із первинною проектною документацією будинку, що була розроблена ТОВ «Український центр інжинірингу, маркетингу і менеджменту» ще в 2004-му році. Після складного і тривалого розгляду справи рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 28.07.2015 року позовні вимоги було задоволено: визнано встановлення цегляних перегородок незаконним та таким, що порушує права позивача як власника нежилого приміщення, розташованого на другому поверсі; зобов’язано власників приміщень, що розташовані на першому поверсі демонтувати дві перегородки, які перекривають прохід до дверей та сходів на другий поверх; зобов’язано власників приміщень, що розташовані на першому поверсі не чинити позивачу перешкоди у користуванні нежилим приміщенням, що розташоване на другому поверсі. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Святошинського районного суду м. Києва було залишено в силі. Постановою Верховного Суду України від 08 червня 2016 року у задоволенні заяви одного з відповідачів про перегляд рішення Святошинського районного суду м. Києва від 28 липня 2015 року, ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 січня 2016 року було відмовлено. Верховний Суд України в постанові від 08.06.2016 року зазначив: « … Суди встановили, що відповідно до технічного плану, вхідний тамбур був місцем загального користування для трьох приміщень: на першому поверсі та на другому поверсі. Доказів того, що встановлення спірних перегородок у вхідному тамбурі, через який первинно було сплановано вхід до приміщень на першому поверсі будинку та на другий поверх до приміщення, погоджувалось у передбаченому законом порядку, зокрема зі Святошинським районним управлінням Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у м. Києві, матеріали справи не містять. Суди також установили, що встановленням цегляних перегородок порушено низку Державних будівельних норм України (далі — ДБН), зокрема: пункт 2.53 ДБН В.2.2.-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення»; пункт 4.2. ДБН В.3.2.-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», пункти 6.1.1, 9.1.14 ДБН В.2.2.-9-2009 «Громадські будинки та споруди. Основні положення»; пункти 5.1, 5.3, 5.13, 5.15, 5.18, 5.44 ДБН В.1.1.7-2002 «Пожежна безпека об’єктів будівництва», а також пункти 4.2.2, 4.3.1 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126.