Реформування спрощеної системи оподаткування: що хоче зробити влада

Реформування спрощеної системи оподаткування: що хоче зробити влада

Реформування спрощеної системи оподаткування: що хоче зробити влада

  • 24.06.2024

Старовойтова Дарина, адвокат, медіатор, керівник цивільної практики

Останнім часом влада все більше озвучує свої намагання реформувати, а то й взагалі ліквідувати спрощену систему оподаткування, де на так званому єдиному податку працює десятки тисяч невеликих компаній.

Саме по собі таке намагання оформилося у Національній стратегії доходів, де поступово планується збільшити єдиний податок, а також зробити все можливо, щоби «вимити», приміром, 3 групу оподаткування зі спрощенки до загальної системи.

Спрощену систему (ССО) використовують більше 1,7 млн платників податків і їх кількість з кожним роком зростає. Така модель оподаткування найбільше користується популярністю серед роздрібної та оптової торгівлі.

За допомогою спрощеної системи платники податків отримують вигоду як від спрощень щодо дотримання вимог законодавства та виконання адміністративних обов’язків, так і від меншого податкового навантаження, яке у випадку застосування 1 або 2 групи спрощеного режиму оподаткування, не залежить від розміру доходу та отриманого прибутку.

При цьому, дійсно, платники за спрощеною системою перебувають дещо в нерівних конкурентних умовах з іншими платниками. Але для малого бізнесу спрощена система – це можливість виживати.

Також перевагою української моделі ССО є повна відсутність дискреції і приводів для перевірок та, відповідно, пов’язаних з ними корупційних поборів. ССО – єдина частина податкової системи України, яка працювала переважно цивілізовано, виховуючи культуру законослухняності та сплати податків серед широких мас мікропідприємців і самозайнятих.

Ще одним із пунктів аргументації влади є підміна трудових відносин цивільно-правовими, що дозволяє істотно «економити» на зарплатних податках (підприємствам, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування). Така модель розповсюджена в ІТ-бізнесі, продажах, але не можна стверджувати про незаконність такої співпраці, якщо вона «правильно» організована (оформлена юридично).

Окрім того, кожна сторона такого «співробітництва» несе свої ризики: наприклад, у разі перевірок та підтвердження факту співпраці з ФОП замість трудового договору, контролюючі органи можуть донарахувати ПДФО щодо кожного працівника, військовий збір та збільшити суму до оподаткування.

У випадку перевірки органами Державної служби з питань праці та виявлення непрацевлаштованого працівника – остання може накласти штраф, розмір якого з 1 квітня цього року становить від 80 тис. грн.

Також варто зазначити, що така практика дозволяє проводити оплату в безготівковій формі замість виплати заробітної плати «в конвертах», що взагалі є незаконним та виключає сплату податків.

Відомо, що згідно із новим законодавством нещодавно відбулося скасування можливості для ФОП та юридичних осіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 2 % від суми доходу. Водночас платник має право подати заяву про відмову від застосування 2% ЄП та вказати, на яку систему оподаткування він бажає перейти. Планують запровадити перехідний період три роки, коли для юридичних осіб третьої групи ставки єдиного податку будуть поступово збільшуватися 18%.

І хоча Стратегія передбачає, що реформа повинна підтримати розвиток мікро- та малого бізнесу та усунути можливості викривлення конкурентного середовище великими компаніями за рахунок зловживань, проте, безперечно, такі зміни стануть непосильними для малого бізнесу, він просто втратить перевагу конкуренту перевагу.

Як ми знаємо, згідно із Стратегією доходів до 2030 року, у межах реформи другу та третю групи ФОПів будуть об’єднані в одну групу (об’єднана друга група), і всі платники податку, які перебуватимуть на цій об’єднаній системі, сплачуватимуть податок від обсягу отриманого доходу на основі диференційованої шкали ставок. Ця шкала буде передбачати мінімальну ставку в розмірі 3% для торговельної діяльності та міститиме градацію ставок до 17% для низки послуг.

Диференційована шкала ставок передбачатиме мінімальну ставку в розмірі 3% для торговельної діяльності зі збільшенням до 17% для низки послуг з метою заохочення добровільного переходу на загальну систему оподаткування доходів фізичних осіб.

Зміни будуть впроваджені поетапно, але Стратегією визначено, що зміни буде запроваджено не раніше року, наступного за тим, в якому будуть вважатися виконаними заходи з безпеки використання даних та доступ до інформації про обсяг та обіг коштів платників податків на їх рахунках у банках (підрозділ 4.2.3. Стратегії).

Диференційовані ставки для окремих видів діяльності передбачає поступове підняття протягом трьох років з попереднім обговоренням та змінах до Податкового кодексу України.

Такі кардинальні зміни можуть привести до прямо протилежного тому ефекту, який очікує влада, оскільки підвищення розміру податків істотно вплине на фінансове становище ФОПів, змусить закритись або піти «в тінь», що призведе до скорочення податкових надходжень до бюджету.