Софина Ігор, партнер

Загальна мобілізація в Україні продовжена до 9 травня 2025 року. Однак мобілізаційні заходи час від часу супроводжуються конфліктними ситуаціями між військовозобов’язаними і працівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП), а потім нерідко набувають резонансу в мережі.

На ці випадки реагують і військові, і законодавці.

Наприклад, у Сухопутних військах ЗСУ, щоб унеможливити конфлікти та зловживання працівниками ТЦК своїми службовими повноваженнями, обіцяють до кінця лютого розробити для працівників терцентрів комплектування правила поводження з військовозобов’язаними.

Тим часом на розгляд Верховної Ради України 27 січня 2025 року надійшов законопроєкт №12442, що передбачає кримінальну відповідальність для керівників ТЦК та СП, а також членів військово-лікарських комісій (ВЛК) за порушення законодавства у сфері оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Обов’язок військовозобов’язаних

На військовозобов’язаних, зокрема, поширюються норми Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Варто також пам’ятати, що, відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України.

Крім того, продовжує адвокат, відповідно до Додатку 2 постанови Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів», військовозобов’язані повинні:

– перебувати на військовому обліку;
– прибувати за викликом до ТЦК та СП;
– проходити медичний огляд;
– проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов’язок у запасі;
– особисто в семиденний строк повідомляти про зміну особистих даних або про зміну місця проживання;
– негайно повідомляти органи ТЦК та СП про втрату військово-облікового документа тощо.

Які повноваження мають працівники ТЦК та СП

Перелік повноважень ТЦК та СП затверджено:

– постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки»;
– постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів»;
– постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період»;
– Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Працівники ТЦК та СП мають право на:

– оповіщення та призов громадян;
– перевірку військово-облікових документів;
– вручення повісток;
– направлення на військово-лікарську комісію (ВЛК) тощо.

Водночас, підрозділи ТЦК та СП не мають повноважень для розшуку ухилянтів. Такі завдання мають місцеві органи влади та поліція.

Ті ж працівники ТЦК, які вручають повістку, повинні мати при собі бодикамеру. Це, зокрема, передбачено Інструкцією із застосування ТЦК та СП технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженою наказом Міністерства оборони України №532 від 6 серпня 2024 року.

Такі бодикамери прирівнюються до бодикамер, які є в патрульних поліцейських, та призначені для безперервного фіксування процесу.

Яким має бути законний процес перевірок ТЦК на вулиці, у громадських місцях

Передовсім, під час воєнного стану, який нині запроваджено на території України, працівники ТЦК та СП можуть перевіряти документи громадян на вулиці та в громадських місцях.

Однак, сьогодні вже рідко можна зустріти на блокпостах чи на вулицях міст працівників ТЦК. Люди у військовій формі, які трапляються, часто є представниками військової служби правопорядку, які можуть лише перевіряти документи громадянина України.

Для вручення повістки останні мають викликати працівників ТЦК.

Тож громадяни, зустрівши людей у формі, мають з’ясувати, хто перед ними – працівник ТЦК чи представник військової служби правопорядку.

Якщо в особи все гаразд із документами, вона перебуває на обліку й не має статусу У розшуку, то підстав її затримувати немає. Якщо ж особа навпаки перебуває в розшуку, тоді, залучивши правоохоронців, її мають повне право затримати.

У такому випадку поліцією складається протокол затримання. Порушника правил військового обліку мають доставити до відділу поліції, попередньо сповістивши про це його родичів.

Затримання для з’ясування обставин має тривати не довше трьох годин.

Однак, не було випадків, коли особу зі статусом «у розшуку» везли до поліції.

Особу зазвичай доставляють до найближчого ТЦК, хоча це суперечить Кодексу про адміністративні правопорушення. А якщо особа перебуває у ТЦК, то вона вже не є затриманою, а особою, яка починає процедуру мобілізації.

У разі, якщо особа відмовляється отримати від працівників ТЦК повістку, складають акт про відмову. Примус не передбачений жодним нормативно-правовим документом.

Особа, яка не перебуває в розшуку, може відмовитись від доставлення до ТЦК та СП, до того ж поліція може супроводжувати лише правопорушників правил військового обліку.

Чи мають право ТЦК без повістки везти людину на ВЛК (якщо дані оновлені)

Везти людину на ВЛК, якщо дані оновлені, а повістки немає, не мають права, адже це є порушенням із боку представників ТЦК та СП.

Особу не можуть обмежувати в праві на пересування та доставляти до ТЦК, якщо:

– вона не має статусу У розшуку;
– у неї вчасно оновлені дані (до 16 липня 2024 року, як передбачено законом про мобілізацію);
– у неї немає ВЛК (що є непоодиноким випадком).

Законодавством не передбачено окремої повістки на ВЛК, є лише повістка для оновлення даних.

Направлення на ВЛК видається, коли людина приходить до ТЦК та СП для оновлення даних, – пояснює адвокат.

Громадянин, що потрапив до ТЦК та йде “зеленим коридором” на мобілізацію, може пройти ВЛК за три години.

Звичайно, часу для повноцінного обстеження обмаль. Тож якщо людина має хронічні захворювання, перебувала на лікарняному, нещодавно мала операцію тощо, уся ця інформація має бути в системі Helsi.

Якщо громадянин лікувався у приватній лікарні, необхідно подбати про перенесення даних до системи Helsi, адже лікар ВЛК може мати доступ лише до вашої електронної медичної карти.

Навіть якщо під час медичного огляду не було повноцінно обстежено здоров’я військовозобов’язаного, оскарження ВЛК не зупиняє процес мобілізації, і громадянин, який мав підстави для відстрочки, звільнятиметься вже як військовослужбовець.

Судова практика свідчить: якщо військовозобов’язаний не скористався своїм правом на відстрочку, то це не проблема військкомату, де видали наказ на мобілізацію, а проблема військовослужбовця, який вчасно не скористався своїм правом. Дії військкомату в такому випадку визнаються законними.

Про які права треба знати військовозобов’язаним під час затримання

Якщо особа не перебуває в розшуку, то фактично її не мають права затримувати.

Така особа повинна пояснювати працівникам ТЦК та СП, що підстав для затримання й доставлення до будівлі територіального центру комплектування немає.

Якщо працівники ТЦК та СП не йдуть на контакт і все одно намагаються затримати громадянина, то передовсім потрібно телефонували до поліції (102), щоб повідомити про незаконне затримання та порушення з боку працівників ТЦК та СП.

Правоохоронців слід викликати на місце, зазначивши фактичну адресу перебування. Якщо людині не дозволяють здійснити дзвінок до поліції, потрібно просити це зробити свідків. Головне – не слід панікувати.

Можна звернутися за правовою допомогою до адвоката, щоб той координував подальший порядок дій.

Крім того, слід зателефонувати на гарячу лінію Міністерства оборони України (0-800-50-04-42), гарячу лінію з питань мобілізації та обліку військовозобов’язаних (0-800-30-19-37), на гарячу лінію Національної поліції України (0-800-500-202).

Можна звернутися до Військової служби правопорядку (ВСП) та омбудсмена.

Важливо просити працівників ТЦК та правоохоронців, якщо вони є на місці, увімкнути бодикамери для фіксації процесу.

Як мають поводитися працівники ТЦК під час затримання

Працівники ТЦК мають право вручати повістки та не мають права вчиняти жодних насильницьких дій. Увесь процес спілкування з військовозобов’язаним працівникам ТЦК слід фіксувати за допомогою бодикамери.

Водночас, знімати на відео військових під час воєнного стану не можна, чого часто цивільні не дотримуються.

Якщо громадянин відмовляється від повістки, складається акт про відмову. Не повинно бути жодних порушень особистих кордонів, хапань за руки тощо.

Якщо ж військовозобов’язаний вдається до хуліганських дій, розбою чи взагалі здійснює напад на працівника ТЦК, поліція на місці складає протокол про напад на службову особу.

Особа, на яку вчинили напад, має написати заяву та бути визнаною потерпілою в цьому кримінальному провадженні.

ОРИГІНАЛЬНА СТАТТЯ